Як розпочати роботу з громадою та до чого це призведе

Історія партнерства одного міста – Новоград-Волинський – з нашим проектом показує, яким чином успіхи малих громад можуть допомогти міській раді стати більш ефективною, дієвою, орієнтованою на громаду.

Новоград-Волинський співпрацює з “Муніципальною програмою” ще з 2005 року. За час співпраці в місті реалізовано 34 проекти на загальну суму більш як 3 млн. гривень. Як кажуть в народі, що посієш, те й пожнеш. На початку роботи по залученню місцевих громад до сталого місцевого розвитку головним завданням було навчити громади повірити у власні сили, вибрати вдалий пілотний проект для того, щоб цей приклад надихнув інших.

Громадські активісти розповідали громадянам під час загальних зборів про переваги участі у проекті – яку користь він принесе саме для розбудови власної громади. Проводили тренінги з питань створення та розвитку організацій громад, Цілей розвитку тисячоліття, сталого людського розвитку, ВІЛ/СНІДу, гендерної проблематики, захисту прав споживачів. Так створювались перші об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, громадські організації.

У суспільстві до всього нового завжди ставляться з острахом: така психологія, така ментальність. Але вже тоді були ті, кому дуже «боліло»: то був двоповерховий будинок барачного типу в самісінькому центрі міста по вул. Івана Франка, 32 та поруч одна з найстаріших шкіл №5, яка в силу деяких обставин не мала наповнення навіть одного класу першачків, вона зникала на очах.

ОСББ «Кедр»

Людський фактор дуже вагомий. В згаданому будиночку проживав чоловік, який переїхав до нас з Казахстану на ім’я Любомир Малетич; він був досить поважного віку, але досить чітко знав головне правило життя: «Ліпше ніж ти сам, ніхто за тебе не подбає», та ще і вмів сусідів згуртувати, аби над вирішенням своїх проблем подбали.

Спочатку зверталися і туди, і сюди, і до однієї політичної сили і до іншої. Але все марно, аж тут і дівчатка прийшли, про якісь «чудеса» розповідають. Знаємо, що справно сплачуємо свої  іноді останні копійчини ЖЕКу, але все обдерте, на даху стоїть більше 20 відерець, які справно наповнюються дощовою водою, з вікон дме, а головне – немає ані води, ні каналізації.

Важко було мешканцям, але об’єдналися, створили будинковий комітет, розробили проект і втілили перший та такий довгоочікуваний проект «Облаштування системи водозабезпечення та водовідведення будинку». Радості не було меж, самі собі спочатку не вірили. Почали приймати у себе на подвір’ї місцеві делегації , потім з інших українських міст, а потім і донори звідусіль приїхали подивитися, чи не марно використовуються кошти (представники Швейцарської агенції розвитку та співробітництва, Посольства Королівства Норвегія, власне ПРООН).

Мешканці стали дружнішими, їх почали знімати для відеофільмів, щоб навчити інших. А їхні апетити лише зростали. Місцева координаторка проекту Ірина Гудзь та її помічниця допомогли громаді підготувати проект по реконструкції даху, заміні всіх вікон та вхідних дверей для участі у конкурсі з енергозбереження за підтримки Посольства Королівства Норвегії.

Якщо раптом вийде, то варто й у казки вірити – є добро на білому світі. Через півроку отримали погодження, потім фінанси, багато кропіткої роботи і – подивіться сьогодні на наш будинок: всі нові пластикові вікна, у під’їздах чистота і порядок, своїми силами потроху територію прилеглу привели у порядок. Вирішили, що тепер треба своє спільне оновлене майно краще оберігати, і створити об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кедр».

Школа №5 та ГО «Мережа навчальних закладів»

Паралельно впроваджувався цілий ряд проектів по реконструкції школи № 5. Активна, принципова, вольова нова директорка Лариса Капчинська, яка прийшла з чепурної гімназії у стареньку занедбану школу, розпочала діяти відразу. На перший візит міжнародних донорів представила проекти по розвитку свого навчального закладу, почала активну роботу по співпраці з батьками, школярами, колишніми випускниками, знайшла підтримку в деяких підприємствах та організаціях і – в «бій».

Першим впровадженим проектом була реконструкція фасаду та заміна вікон, аби хоча б ззовні змінити враження перехожих про школу. Адже плитка обсипалася, на дах було страшно дивитися, ще й пришкільної території майже три гектари, на якій пасуться кізоньки, старий недоглянутий садок, розкурочені теплиці – жах…

Перший проект дався нелегко, адже при розробці проектної документації проектувальники забули внести до документації відкоси та підвіконня. Роботи вистачало для всіх, батьки з розумінням віднеслися до проблеми закладу, і кожен вносив свій посильний внесок у «причепурення» школи. Наступним проектом була реконструкція даху у співпраці з Посольством Королівства Норвегії. І з кожним роком школа набирала сили як у зовнішньому вигляді, так і в навчальному середовищі. Реалізували ряд проектів з енергозбереження, налагодили співпрацю з багатьма міжнародними інституціями й стали активними учасниками не лише у становленні рідної школи, а й загальноміських проектах.

Зрозуміли, що разом з іншими освітянами зроблять значно більше – зареєстрували НГО «Мережа навчальних закладів міста Новоград-Волинський». Серед втілених освітніх проектів найуспішнішими були наступні:

• «Навчання майбутніх лідерів» (за підтримки ПРООН/МПВСР);
• «Освіта як засіб залучення молоді до діяльності з енергозбереження» (спільно з ПРООН/МПВСР та міжнародним освітнім проектом з раціонального використання ресурсів та енергії „SPARE“) .
• Семінар для викладачів «Зелений пакет» (за підтримки ОБСЄ).
• Навчальний семінар-тренінг з питань впровадження інноваційного навчального курсу в навчальних закладах  «Уроки для сталого розвитку» (спільно з ПРООН/МПВСР та ГО «Вчителі за демократію та партнерство»). 

А що далі?

Навчені громади, натхненні своїми успіхами, все більше й все активніше беруть участь у процесі прийняття рішень щодо місцевого розвитку. У наших «Історіях успіху» можна прочитати, як ціле місто відмовилося від ЖЕКів та перейшло на обслуговування багатоквартирного житла силами об’єднань співвласників. На сьогодні у місті працює 25 ОСББ, в які об’єднані 196 багатоквартирних будинків, тобто 87% від їх загальної кількості.

За широкої участі громад розроблено стратегічний план місцевого розвитку, громадськість та органи місцевого самоврядування налагоджують тісну взаємодію через новостворений веб-сайт, у діяльність виконавчих органів міської ради запроваджено систему управління якістю муніципальних послуг у відповідності до ISO 9001:2008. 

НГО «Мережа навчальних закладів міста Новограда – Волинського» під керівництвом Лариси Капчинської є ініціатором та активним учасником проведення ряду соціологічних досліджень, а саме «Гендерний портрет Новограда – Волинського», «Дослідження споживчої свідомості місцевої громади»,  «Новоград – Волинський -  місто ділових можливостей», «Діяльність ОСББ в місті», «Діагностика рівня компетентності місцевої громади з питань енергозбереження та раціонального використання енергоресурсів» і ряду соціальних проектів та акцій: «Разом проти ВІЛ/СНІДУ», «Здорова родина – здорова країна». Розробила та реалізувала екологічні проекти по відновленню джерела води (в рамках програми «Кожна краплина має значення» за фінансової підтримки ПРООН) та створенню еколого-натуралістичного парку (проект підтримано Всеукраїнським фондом сприяння розвитку місцевого самоврядування).

Тепер у Новограді без громадських слухань чи засідань громадської ради не обходиться вирішення жодного важливого питання місцевого розвитку. Залучення громади до процесу прийняття рішень – як сніговий шар: якщо вже він покотився – його важко зупинити.

Ця стаття підготовлена за участю Ірини Гудзь та Оксани Липської, щира подяка дівчатам!